Характеристика Робін Гуда
1.Роб упевненою рукою натягнув лук і, вибравши мить між поривами вітру, пустив стрілу. Вона співуче пролетіла через поле й уп’ялася в самісіньку середину цілі.
2. Роб тільки глянув на ватажка лісників і миттю зрозумів, що перед ним — ворог.
3. Роб скипів. Він справді вважав себе добрим лучником і тому гнівно гукнув у відповідь: — Мій лук не гірший від вашого, а стріли мої летять далеко і влучно
4. Де ваша ціль? — з гарячковим запалом вигукнув Роб. — Кладу свою голову проти ваших грошей, якщо я схиблю.
5. Вчасно сказано! — вигукнув Роб. — Бо я ж саме зібрався на ярмарок, і ніякі лісники, ніякі шерифові посіпаки не завадять мені влучити в самісіньке яблучко цілі!
6. Роб довго обмізковував, як йому краще замаскуватись, щоб непомітно прослизнути в Ноттінгем. Він був певен, що лісники вже встигли призначити ціну за його голову і що про це оголошено на базарному майдані…жалюгідний на вигляд жебрак, одягнений в строкате лахміття, із засмаглими до чорного й подряпаними обличчям та руками. Копицю рудуватого волосся прикривав каптур, дуже схожий на ті, які носять ченці. Жебрак повільно прокульгав за стрільцями і неквапливо зайняв місце в їхньому ряду
7. тепер, коли він побачив любе обличчя Маріан, це рішення стократ зміцніло. Він відчував, як мимоволі напружуються м’язи його рук у чеканні вирішальної миті. Та водночас Робове серце шалено стукотіло, і все тіло його пробирав незрозумілий дрож.
8. Роб Мандрівник завжди був вільний, мілорде, і не бажає нікому служити.
9. Можу сказати, що я таки справді пошив шерифа в дурні, а на додачу ще й забрав у нього золоту стрілу.
10. Всі урочисто поклялися, що, забираючи гроші та добро в багатіїв, вони всіляко допомагатимуть бідним та знедоленим і ніколи не заподіють лиха жінці
11. Стара жінка радо зустріла гостя, швиденько напекла йому коржів, а потім поклала спочити
Комментариев нет:
Отправить комментарий