Учням 3-Б для опрацювання

Генріх Гейне (1797-1856)

"Я ніколи не надавав великого значення славі поета, і мене мало турбує, хвалять чи проклинають мої пісні. Але на мою труну ви повинні покласти меч, бо я був хоробрим солдатом у війні за визволення людства!" Г.Гейне 

1. Генріх Гейне - німецький поет доби романтизму 

2. Дата та місце народження. 13 грудня 1797 р. в Дюссельдорфі на Рейні 

3. Батько: Самсон Гейне - єврейський торговець, торгував тканинами, колишній офіцер гвардії 

4. Мати: Бетті Гейне - освічена жінка, знала чотири мови, літературу, філософію 

5. Навчання: Дюссельдорфський католицький ліцей, Боннський, Геттінгенський, Берлінський університети. 

6. Освіта. Доктор права 

7. Заняття комерцією у Гамбурзі у торговій фірмі дядька — мільйонера Соломона Гейне. 

8. Кохання до своїх кузин, доньок Соломона: спочатку в Амалію, а згодом — у Терезу. 

9. Літературний дебют Гейне (1821 р.) «Вірші Генріха Гейне» 

10. Слава. «Книга пісень». У 1827 р. збірка «Книга пісень» принесла поету славу. Вона об'єднала всі вірші, написані митцем до того часу. За життя Г.Гейне збірка перевидавалася 12 разів. 

11. Подорожі Німеччиною, Англією, Італією 

12. Цензурні перепони та переслідування. Сміливі виступи Гейне в пресі та його художні твори, спрямовані проти німецької націоналістичної й релігійної політики, спричинили цензурні перепони та переслідування. Служіння ідеям свободи, рівності й братерства спонукали Генріха Гейне стати, за його власним висловом, «барабанщиком революції». 

13. У Парижі. Політичне цькування набрало таких обертів, що Гейне змушений був рятуватися втечею до Франції. У Парижі Гайне прожив останні 25 років свого життя (1831-1856).

14. Одруження. У 44-літньому віці Гейне одружився з простою селянською дівчиною, продавщицею Кресане Ежені Міра, яку називав на німецький лад Матильдою 

15. «Матрацна могила» (параліч спинного мозку). У травні 1848 р. Гейне востаннє вийшов з дому, і пішов до Лувра. Він знепритомнів там, упавши біля славетної статуї Венери Мілоської. Усі наступні вісім років свого життя, названі самим поетом «матрацною могилою», він провів прикутий до ліжка. Гейне не здавався і навіть зберігав почуття гумору. Напівсліпий і нерухомий письменник правою рукою піднімав повіку одного ока, щоб хоч трохи бачити, а лівою на широких аркушах виводив великі літери. 

16. Смерть. Перед смертю поет попросив покласти собі на груди квіти. Із захопленням він повторював: «Квіти! Квіти! Яка прекрасна природа!». Його останні слова: «Писати! 

Паперу, олівець!..» Помер Гейне 17 лютого 1856 р. Похований на кладовищі Монмарт 17. Основні твори: «Книга пісень» («Задзвени із глибини», «Коли настав чудовий май...», «На півночі кедр одинокий...», «Не знаю, що стало зо мною...», «Коли розлучаються двоє...»\ «Подорожні картини», «Німеччина. Зимова казка», «Сілезькі ткачі», «Романсеро».

Збірка Г.Гейне «Книга пісень» 

Кохання й душевні страждання — основна тема ранньої лірики Г. Гейне, зокрема його збірки «Книга пісень» (1817-1827), до якої ввійшли поезії з творчого доробку раннього періоду. Гейне оповідає історію своєї любові до кузини Амалії, доньки відомого банкіра. 

Його вірші вражають багатою гамою переживань ліричного героя. Адже насправді любов юного поета обернулася лише болем: зарозуміла дівчина ставилася до нього зверхньо й врешті решт побралася із заможним поміщиком. Тим часом у збірці Гейне постає дивовижний світ мрії та фантазії. Надзвичайно виразним є в ній і образ самого ліричного героя, душа якого збурена суперечностями.

«Коли настав чудовий май...» (1822-1823) 

Поет з одного боку, переконаний, що повік любитиме свою обраницю, і плекає надію на взаємність, а з іншого, — усвідомлює марність своїх сподівань і страждає від байдужості коханої.

Переживання ліричного героя виходять далеко за межі біографії митця. У вірші йдеться про високе почуття кохання, що дає життя людському серцю.

Любов для Гейне — живе, природне почуття. Щемливо ліричні рядки його поезії «Коли настав чудовий май...» — гранично відверті. Певне, тому цей вірш і ввійшов до скарбниці європейської любовної лірики. Вірш «Коли настав чудовий май...», перекладений Лесею Українкою в 1890 р.

Коли настав чудовий май, 

Садочків розвивання, 

Тоді у серденьку моїм 

Прокинулось кохання. 

Коли настав чудовий май 

І пташок щебетання, 

Тоді я милій розказав 

Мою журбу й кохання.  

Анкета вірша

1. Жанр. Елегія 

2. Тематика. Інтимна лірика 

3. Кому присвячений. Кузині Амалії, доньці відомого банкіра Соломона Гейне 

4. Збірка, до якої належить вірш: «Книга пісень» 

5. Тема: нерозділене кохання 

6. Сюжет: пробуджується природа - зароджується любов 

7. Настрій: легкий смуток, бо закоханого не помічають 

8. Головний художній засіб. Психологічний паралелізм: почуття зіставляються зі станом природи 

9. Анафора «коли» допомагає передати нагнітання нерадісних дум ліричного героя, його страждання, журбу

Елегія (грецьк. elegia — журлива пісня, скарга