Учням 2(6 класу) Рей Бредбері "Усмішка"

Анкета твору

1.Автор: Рей Дуглас Бредбері (1920 2012)

2. Назва твору: «Усмішка» (1952)
3. Герої: картина Л. да Bінчі «Джоконда», хлопчик Том, Гpiгcбi, один з черги, натовп, поліція 

4. Місце та час дії. Зруйноване місто, «святковий» день 2061 року 

5. Сюжет. Усмішка Джоконди стала «героем» оповідання Рея Бредбері. 

Восени 2061 вцілілі після атомних бомбардувань жителі великого міста відзначають свято - досить дивним, на наш погляд, способом: ламають i трощать все, що дивом збереглося після катастрофи. Свідком цих «святкових» подій став хлопчик Том. Том стає у чергу - влада дозволила кожному бажаючому плюнути на ... картину Леонардо да Bінчі «Джоконда». Натовп не тільки плює, але й рве картину на шматки, утоптує в бруд, ламає раму. Жахливе i страшне видовище. Письменник залишає надію - в руки Тома потрапляс шматочок полотна з посмішкою Джоконди. 

6. Жанр. Фантастика, антиутопія, оповідання 

7. Тема. Твір про те, як у далекому майбутньому люди знищили «Джоконду» Леонардо да Biнчі, а маленький хлопчик Том врятував шматочок полотна з усмішкою Джоконди; про майбутнє людства, занепад цивілізації, загибель краси, ідеалів. 

8. Ідея. Бредбері утверджує, що краса, увічнена в шедеврах світового мистецтва, знайде свою стежку до людських сердець. Духовне відродження людства починається з духовного відродження кожної людини.

9. Конфлікт. У творі декілька конфліктів: між Томом i натовпом, між  людиною i суспільством, між красою i вандалізмом. 

10. Людство майбутнього в оповіданні Р.Д. Бредбері «Усмішка»: зруйновані міста; дороги, понівечені від бомбардування; радіоактивні  поля; одяг iз грубої мішковини; «свята» ненавистј та руйнації; ненавидять минуле; відмова від цивілізації, надія на відродження "нової" цивілізації («з 'явиться людина з душею..., в якої душа горнеться до гарного...»). 

11. Духовний шлях Тома 

• Том — сільський хлопчик, єдина дитина в черзі
•  Бажає пвзяти участь у руйнації та ненависті
• Замислюється: навіщо плювати, знищувати все прекрасне, вбивати, руйнувати все навколо.
• Цікавиться, чи повернеться цивілізація
• Зачарований красою витвору мистецтва
• Розуміє силу Краси та Мистецтва
• Не може плювати й нищити картину
• Відриває шматок картини з посмішкою Джоконди
• Не бажає бути одним із черги
• Збірігає "усмішку" як символ краси, мистецтва
• Обирає новий шлях "назустріч ранку" - назустріч новій цивілізації
• "Людина з душею"
• Став справжньою Людиною під впливом мистецтва

12. Символічні образи

- Картина Л. да Bінчі «Мона Ліза» - символ краси, мистецтва та відродження духовності.

- Усмішка Джоконди - символ краси, добра та загадкової життєдайної сили мистецтва

- Хлопчик - символ майбутнього, нового покоління

- Ранок - символ надії на краще

13.Мета автора. Твір Р. Д. Бредбері - застереження від можливого лиха, адже, на думку автора, люди є творцями свого майбутнього.

14.Висновок. Рей Бредбері, як i Леонардо да Biнчі, мріяв про духовно просвітлене людство, про велич людини, її моральне відродження, про перемогу добра над злом, краси над ненавистю. Проте реальна дјйсність вимагала від нього показати жахливий стан людства i його темне майбутне. Зазираючи на кілька стоіть уперед, Бредбері дає трагічні відповіді на запитання, що висунув у своєму мистецві Леонардо да Biнчі: людина й людство прямують хибним шляхом, вони втрачають все світле, піднесене, прекрасне. Однак, як i його великий попередник, Бредбері вірить у духовне відродження людини. Якщо в cepці i хоча б однієї людини перемагає добро: світ ще не загинув, людство ще може врятуватися.

При створенні картини Л. да Biнчі використав засіб «сфумато» — ледь відчутний серпанок, iмлу, що огортае постать Мони-Лізи. Завдяки цьому вона стає ще більш загадковою.

Джоконда - це не портрет коханої жіннки. Це сповідь художника у фарбах. Його розуміння людини, світу, самого себе, Бога i Диявола, всього сущого, що знаходить втілення в людині. Один вчений писав: "Бог i Диявол - це добро i зло. А поле їхньої битви - серце Джоконди. А відображення їx битви - її обличчя”.  Отже, ”Джоконда” - це портрет людини взагалі в yciй її складності й суперечливості. Яка ж вона, людина?.. Це питання хвилювало й письменника ХХ століття Р .Бредбері, який переносить нас у далеке майбутне. В оповіданні ” Усмішка” автор не тільки використовуе образ Джоконди, але й художні прийоми Леонардо да Вінчі, i розвиває його ідеї.

Леонардо да Biнчі « Джоконда»	Рей Бредберi «Усмішка»
Анатомія людини	Анатомія майбутнього людства
Відображення складного внутрішнього світу людини	Відображення духовного стану цивілізації
Напівфантастичнии пейзаж	Пейзаж iз далекого майбутнього, що має i земні обриси
Сфумато — сутінки, імлa, неяскраве освітлення	Дія відбувається рано-вранцј, в туман (день не сонячний, похмурий, оповідання завершується вечірніми сутінками
Боротьба добра i зла, Бога i Диявола в серці людини	Боротьба добра i зла, краси й ненависті в серці Тома
Жінка у жалобі, але її обличчя освітлене посмішкою	Морок суспільства, але тут є світлий образ Тома
Сила духовної краси	Краса перетворює душу Тома
Загадка людини	Загадка людства i його майбутнього
Велич людини	Мрія про «людину з душею»
Узагальненість образу Джоконди	Загальний образ майбутнього
Джоконда — поєднання різних начал у людині, боротьба між ними	Показ боротьби piзних сил у житті людства
Тривога за людину: що переможе в ній— добро чи зло, Бог чи Диявол	Тривога за все людство: яким воно буде
Думка про духовне відродження людини	Думка про духовне віродження людства, що починається з духовного відродження людини