Учням 3(7)-Б класу

Рюноске Акутагава "Павутинка"

                                   Щоб переглянути матеріал, тисніть на картину

Перша зустріч із митцем може стати початком тривалого діалогу з ним протягом життя. Його твори не можна читати швидко й голосно, вони потребують душевного спокою, тривалих роздумів. А ще — занурення у власне «я». Завдяки цим творам ми можемо побачити себе зовсім іншими.

                                                        Р. Акутаґава серед друзів 1919 р.

Найдавнішою релігією японців був синтоїзм (синто означає «шлях богів»), яка забезпечує участь японців у традиціях, ритуалах, домашніх обрядах. Основна мета синтоїзму — осмислення й виконання волі предків у сім’‎ї, суспільстві, державі. А в VI ст. в Японії поширився буддизм, який приніс ідею особистої відповідальності людини за власні вчинки. Божество Будда є центральним символом буддизму. Він має різні зображення та інтерпретації, а його вчення спрямоване на духовне вдосконалення людини, на те, щоб вона пізнала саму себе й усвідомила, що «нічого не залишається без відповіді»: якщо ти вчиняєш добре, то на тебе чекає теж добро, а якщо погано, тобі доведеться відповідати перед вищою силою. У буддизмі поширеним є уявлення про нірвану — стан духовного просвітлення, якого має прагнути кожна людина. У широкому смислі Будда розуміється як Просвітлення, Мудрість, Істина і Справедливість. У сучасній Японії синтоїзм і буддизм мирно співіснують.

Першим твором Р. Акутаґави, який з’‎явився українською мовою в 1969 р., було оповідання «Мандарини» в перекладі Івана Дзюби. Він же переклав і новелу «Павутинка» в 1970 р. Цьому видатному перекладачеві належить найбільше перекладів творів митця. Геннадій Турков і Василь Бойко також зверталися до перекладу художніх текстів японського письменника.

Павутинка (1917)

Історія створення

Новела «Павутинка» уперше була надрукована в журналі «Червоний птах», який видавала група японських письменників у 1918-1936 pp.спеціально для дітей з метою розвитку їхньої моралі й талантів. Рюноске Акутаґава прагнув у цьому творі бути зрозумілим дітям і водночас хотів утілити глибокий моральний зміст у довершеній формі.

Коментарі. В Японії явища природи здавна мають прихований зміст. Наприклад, журавлик — символ процвітання, удачі й довголіття; птахи й метелики — символ любовних почуттів і щастя; апельсин — продовження роду; вишня — ніжності й неповторності життя; бамбук — стійкості й мужності. Лотос уважається в Японії священною квіткою, пов’‎язаною з буддизмом. Лотос символізує саме вчення Будди, утілюючи досконалість, мудрість, духовну чистоту, прагнення до моральної довершеності й просвітлення. Ця квітка нагадує про те, що в якому б середовищі не народилася людина й де б не перебувала, вона здатна досягти високого ідеалу. Адже лотос починає зростання на дні озера в бруді й воді. Він повільно росте вгору, а коли виходить на поверхню озера, перетворюється на чудову квітку.

Тому ще одне символічне значення лотоса — це перемога краси й чистоти над брудом життя. Та чи кожен може здобути цю перемогу?

І що потрібно для цієї перемоги? Про це варто поміркувати, читаючи новелу «Павутинка».

Цвітіння лотосів у Японії

«Павутинка» аналіз

Жанр: філософська новела 

(твір короткий за обсягом, має одного головного героя — Кандату; розповідається про два епізоди з його життя, сюжет твору напружений: читач весь час очікує, чи дістанеться Кандата раю; фінал несподіваний. Автор порушує важливі питання людського буття - сенс життя, місце в ньому милосердя та гуманізму,  відповідальності за свої вчинки)

Тема: протистояння добра і зла, Будда дає шанс Кандаті вибратися з пекла. 

Ідея: утвердження принципів гуманізму; тільки добрі справи допоможуть досягти гармонії з собою, жити в добрі та злагоді зі світом; людина несе відповідальність за кожен свій вчинок. 

Головна думка: Кожен повинен відповідати за свої вчинки. Існує вища справедливість, і за все прийде розплата. 

Композиція. Три частини Рай → Пекло → Рай. (Композиційний прийом - обрамлення)

 Художнійчас час: прописується лише для подій, що відбуваються в раю: з ранку до полудня. Саме цей час асоціативно пов 'язаний i3 сонцем, світлом, красою, добром та гармонією, що панують у раю. У пеклі час зупинився. В цій "безодні" панує суцільна темрява

М. Пурін. Ілюстрація до твору Р. Акутаґави «Павутинка». 2011 р.

 Елементи сюжету новели «Павутинка» 

Експозиція - Будда ходить в раю.

Зав'язка - Будда випадково заглядає в пекло і бачить Кандату і вирішує йому допомогти. 

Розвиток подій - негідник бачить павутинку і дереться вгору, прагнучи потрапити в рай. 

Кульмінація - Кандата дивиться вниз, в пекло, бачить грішників, які лізуть за ним, проявляє свою агресивну егоїстичну сутність. 

Розв'язка - павутинка обривається над головою Кандата, грішник тепер назавжди летить в пекло. 

Епілог - Будда міркує про нереалізований грішником шанс. Будда і лотоси.

«Павутинка» символи

Будда — Добро, гармонія, спокій, моральний ідеал.
Лотос вважається в Японії священним квіткою, пов'язаною з буддизмом. Лотос символізує вчення Будди, втілюючи досконалість, мудрість, духовну чистоту, прагнення до моральної досконалості і просвітлення. Згідно японської міфології - існує Світове Дерево, що з'єднує три рівня світобудови: корінь знаходиться в мулі (болоті), стебло - в воді, а листя і квітка - звернені до неба. Лотос нагадує про те, що в якому б середовищі не народилася людина і де б не перебувала, вона здатна досягти високого і світлого ідеалу. Адже Лотос починає рости на дні озера, в грязюці і воді; він повільно росте вгору, а коли виходить на поверхню озера, перетворюється в чудову квітку. Тому ще одне символічне значення лотоса - це перемога краси і чистоти над брудом життя.

Вода, озеро - початок і кінець всього сущого на землі, символ очищення душі і тіла, джерело життя. (Опуститися в озеро означає, з одного боку, смерть, а з іншого - зцілення і відродження) 

Павук для японців (з позицій буддизму) - Великий Ткач, Творець світу, його центр; посередник між світами, простором і часом; символ мудрості; символ життя - пряде нитку Долі.

Павутина (з позицій буддизму) - символ сходження, підйому (синонімічні поняття - гора, хрест, сходи, дерево, ліана) нитка Долі, якою Великий Ткач (павук) прив'язує людей до павутиння життя (минуле - теперішнє - майбутнє) символ скороминущості життя і плинності часу; спіраль уособлює собою творіння і розвиток; символ праведного життя, шлях до порятунку душі. Срібляста нитка - в східних філософів це нитка, яка тримає життя людини.

Павутинка-нитка: - на земному шляху Кандата тільки одну добру справу; - нитка долі, один кінець якої - в руках людини, інший - у владі вищої сили, провидіння; - зв'язок між світами: рай - земля - ​​пекло. 

Річка Сандзунокава, Криваве озеро, Шпильова гора, Кандата - зло, недоліки людини, розплата за злочинне життя на землі. 

Ранок - початок нового, схід сонця, надія, переродження душі.

Художній 3aciб: антитеза (рай - пекло; краса - жахіття, спокій, умиротворення - пекельні муки)

Образ Кандати. Герой вчинив багато злочинів: убивав, грабував, підпалював, але все ж на його рахунку знайшлась одна добра справа: він врятував павучка. Потрапивши в Пекло, Кандата неймовірно страждає i прагне потрапити до Раю завдяки павутинці, яку спустив Будда. Але герой залишився безмежним егоїстом, він немає співчуття до інших грішників. Через алегоричний образ Кандати виражено повчання: «егоїзм губить людину".

Паутинка у розумінні Будди	Павутинка у розумінні Кандати
Усвідомлення та спокута гріхів	можливість вибратися з пекла
свідоме прагнення до змін	"не доведеться страждати на Шпилястій горі i потопати в Кривавому озері"
порятунок душі зa добрi вчинки	можливість опинитися в раю
духовне сходження	перервана павутинка - неможливість духовних змін Кандати
моральна відповідальність за свої вчинки	порятунок від фізичних страждань

Карма — частина філософії буддизму. Це сукупність ycix добрих i злих справ, котрі людина здійснила протягом попередніх icнувань i котрі визначають її долю.

Діючи чесно, справедливо, намагаючись осягнути вищу реальність, людина може перемогти карму, вийти з кола постійних перероджень (сансара) i досягги нірвани — абсолютного спокою. Для того, щоб досягги нірвани, слід найперше усвідомити чотири благородні істини: 

1) життя — страждання; 

2) причиною страждань є людські пристрасті i бажання; 

З) позбутися страждань можна лише відмовившись від земних бажань, від жадоби життя, занурившись в нірвану; 

4) iснye священний шлях позбавлення від страждань i досягнення нірвани. За словами Будди: "не радіти, але i не сумувати, піднятися над всім цим”.

На відміну від християнства, в буддизмі навіть грішник має шанс на порятунок, завжди є надјі припинити страждання. Цей шанс справжнє диво (дивний збіг обставин, подій, ситуацій), дарунок долі який випадає раз на віку, але в житті грішника має бути бодай одна добра справа. 

Лотосове (небесне) озеро - так в буддизмі розуміли рай. На західному небі, в лотосовому раю, розташоване лотосове озеро, де сидить Будда. Кожний лотос, що росте на цьому 03epi, співвідноситься з душею померлої людини. Рай Будди також уявляли як сади з квітучими різнокольоровими лотосами у водоймах. 

Річка Сандзунокава (Сандзу) - Річка Трьох Доріг - в японській народній традиції piчкa, яка розділяє світ живих та світ мертвих. Згідно з буддійською релігією через цю piчку переправляються на той світ душі померлих (як Cтікс у давніх греків). Щоб потрапити до потойбіччя, всі померлі повиннні пройти маленьким вузьким горбатим мостом. Той, хто прожив неправедне житя, не зможе перейти міст i потрапить до пекла. 

Голкова гора (Шпиляста гора) - за японською міфологією, гора в пеклі, з якої скидають грішників у озеро киплячої крові. Гора розташована в центрі світу - там, де проходить його вісь. Продовження світової oci вгору (через вершину Гори) вказує положення Полярної зірки, шлях до раю, а її продовження вниз вказує місце, де розташований вхід в нижній світ, у пекло. 

Криваве озеро - загадкова водойма, що розташована в японському місті Беппу. Вода в ній, особливо за негоди набуває містичного яскраво-червоного кольору, що спричинило виникнення навколо неї безлічі легенд. Прозвавши це місце пеклом, місцеві жителі розповідають про душі грішників, що покояться у водах цього джерела.  Вода у Кривавому 03epi має ще одну особливість: її температура може підійматися до 80 градусів. Причиною червоного кольору водойми є оксид заліза, запаси якого в цьому місці дуже великі. Щодо високої температури, то тут бере безпосередню участь магма, що нагріває практично до кипіння воду завдяки гейзерам, розташованим у підводній печері. Практично кипляча червона вода виривається з надр землі i потрапляє до озера, оскільки такий процес повторюється приблизно кожні сорок хвилин, то складається враження, що водойма закипає. Небеса i пекельні судилища в уявленнях японців часто ототожнювалися з реальними місцями,  які здавна вважалися житлами природних божеств.

Робота з текстом

Осмислюємо прочитане. 1. За що Кандата опинився в пеклі? 2. Чому, на вашу думку, Будда звернув увагу саме на нього? 3. Як Будда вирішив урятувати Кандату? 4. Чи використав, на вашу думку, Кандата свій шанс на порятунок? 5. Назвіть частини твору. Поясніть обрані вами назви. 6. Знайдіть кульмінаційний момент новели. 7. Сформулюйте ідеї твору, спрямовані на вдосконалення людського «я», покращання моралі.

Для обговорення. 

Чому Кандата не зміг вибратися з пекла?

Творче завдання. 1. Розкрийте символічний зміст образів твору: лотос, ріка Сандзунокава, Шпиляста гора, Криваве озеро, павутинка. 2. Напишіть твір-роздум на тему «Лотос і павутинка для людини».

Роздивіться малюнки сучасного японського художника Мідзуно Пурін за мотивами новели «Павутинка». Які моменти зображено на малюнках? Перекажіть ці епізоди, прокоментуйте їх.

Краса слова

Характерними рисами новелістики Р. Акутаґави є: 1) філософський характер творів (загальнолюдські питання — добро і зло, життя і смерть, справедливість і несправедливість, удосконалення людського «я» тощо); 2) відображення специфіки національного буття — релігії, культури, історії; 3) широта змісту й можливість його тлумачення по-різному; 4) поєднання вигадки та реальності; 5) занурення в глибини людської психології. Основний сюжет у творах митця розгортається в душі особистості. Письменник показує, як внутрішнє «я» переживає глибокий біль і навіть муки в процесі пошуку себе, тому людина і світ у його творчості постають нерідко сумними й трагічними. Новели Р. Акутаґави, у тому числі «Павутинку», можна назвати філософсько-психологічними.

Перевірте себе

1.Що ви дізналися про життя та творчість Р. Акутаґави? 2. Які важливі питання порушуються в новелі «Павутинка»? 3. Які вади людей засуджуються у творі? 4. Як у новелі втілено одну з провідних ідей буддизму — справедливість? 5. До яких роздумів вас спонукала новела Р. Акутаґави? 6. Які риси японської національної культури знайшли відтворення в новелі?

ТЕСТ