Учням 3-Б класу. Зробити обов'язково конспект

                     Анкета оповідання Е.А. По «Золотий жук»

1. Автор, назва. Е.А. По «Золотий жук»

2. Рік написання. 1843

3.Історія написання. З часів По американська публіка захоплювалася розгадуванням різноманітних загадок-шифровок, що їх у великій кількості друкували журнали. Це надихнуло письменника на задум твору, значною мірою побудованого на розгадуванні піратської криптограми. Рукопис твору не одразу був схвалений до друку й досить довго чекав на оприлюднення. Проте його публікація мала шалений успіх.

4.    Жанр. Логічна новела з детективною інтригою

Новела	Детектив
-   напружений сюжет; -   чітка композиція; -   невелика кількість героїв; -   несподівана розв'язка	-  таємничі обставини при яких пірат Кідд вбив своїх спільників; -       розслідуванням займається Легран (відлюдник-натураліст) - детектив-непрофесіонал, поруч з ним друг-оповідач; -  детально описується хід думок Леграна; -  розгадка - знайдений скарб - дивовижна, несподівана; -  «хвороба» Леграна має просте пояснення; -   в кінці Легран детально роз'яснює як йому вдалося розшифрувати криптограму та знайти місце скарбу
Висновок. «Золотий жук» - логічна новела з детективною інтригою

4.    Герої. Вільям Легран, його вірний слуга Юпітер, оповідач

5.  Дія відбувається в Південній Кароліні на острівці Салівон поблизу атлантичного узбережжя.

6. Сюжет. Нащадок старовинного аристократичного роду Вільям Легран, переслідуваний невдачами і банкрутством, біжить з Нового Орлеана і оселяється на пустельному острівці 
Салівон поблизу атлантичного узбережжя зі своєю собакою — ньюфаундлендом і старим слугою Джупітером.
Одного разу під час прогулянки було знайдено «золотого» жука, якого вони загорнули у шматок знайденого поблизу пергаменту. Прийшовши додому, Легран зовсім випадково виявляє на пергаменті зображення черепа, намальоване прихованими чорнилом, які проявилися від дії тепла — каміна в будинку Леграна. Розпитуючи про подробиці, Оповідач зауважує, що Легран сприймає цю знахідку як щасливе знамення. Слуга Джупітер був дуже схвильований поведінкою «масса Вілла», вважаючи, що золотий жук вкусив його в голову й хазяїн збожеволів. Та й дійсно, Легран поводився більше, ніж дивно: він бігав удень і вночі, шепочучи якісь слова, малюючи дивні знаки, лазив у гори. Через якийсь час Оповідач отримує від Леграна записку з проханням відвідати його з якоїсь важливої справи. Інтонація листа змушує Оповідача поквапитися, і він того ж дня опиниться у друга. Легран очікує його з нетерпінням і пропонує всім відразу відправитися в дорогу — на материк, у гори — в кінці експедиції вонизрозуміють, що він має на увазі. Мандрівники довго йшли, знайшли тюльпанове дерево.

Джупітер заліз на нього, прибитий до суку череп і отримує вказівку пропустити золотого жука на шнурі крізь ліву очну ямку. Забивши кілочок туди, де опустився жук, Легран, скосивши траву, наказав копати під деревом. Через деякий час виявляється, що негр переплутав очниці і їхні зусилля виявилися марними. Легран переміряє все заново і вони відновлюють розкопки.

Їх працю перериває відчайдушний гавкіт ньюфаундленда. Собака рветься в яму і знаходить два скелети. Через кілька секунд компаньйони виявляють скриню, в якій знаходиться справжній скарб — купи золота і дорогоцінного каміння. Подолавши насилу зворотній шлях, бачачи, що друг згорає від цікавості, Легран розповідає, що привело його до знахідки та розгадки шифру, який дозволив знайти скарби.

Ланцюжок міркувань Леграна: Знахідка на узбережжі – Малюнок – Дослідження пергаменту (вогонь — череп — кіт — тепла вода – сковорідка – криптограма) Розшифрування криптограми - Легенда про Кідда – Нічна подорож – піратський скарб. Отже, Легран знайшов жука - Джупітер загорнув його в пергамент - оповідач і Легран піднесли пергамент до вогню - на пергаменті з'явилося спочатку зображення черепа - потім - кота - Легран промив пергамент теплою водою- поклав його на сковорідку - з'явилася криптограма

7. Елементи сюжету
1. Легран на острові Салівен (експозиція).
2. Розповідь про жука (зав'язка).
3. «Хвороба» Леграна (розвиток дії).
4. Експедиція в гори (кульмінація).
5. Хід думок Леграна (розв'язка).

8.  Композиційний принцип - «розповідь в розповіді». Такий спосіб побудови твору дозволяє представити різні точки зору на одну подію, створити емоційне напруження, таємничу атмосферу 9. Точки зору персонажів твору

Легран	Зі шматком пергамента пов'язана якась таємниця, її обов'язково треба розгадати; можливо, вона буде корисною
Оповідач	Легран захопився химерною ідеєю, у нього «золота лихоманка»
Джупітер (Юпітер)	Хазяїна вкусив золотий жук, і той захворів

10. Тема: розгадування таємниці захованого скарбу Леграном.

11. Ідея: утвердження не сили золота, а сили людської думки, багатства уяви та розуму особистості, завдяки яким Легран і знайшов скарби.
12. Характеристика образів
Оповідач — розумний, гарний товариш, співчутливий, азартний
Джупітер — вірний та відданий хазяїнові, наївний, не дуже розумний, турботливий, інколи аж занадто.

Вільям Легран — інтелектуально розвинена людина, що зазнала в житті злиднів, якій не поталанило, але вона не втратила впевненості в свої сили, сподівається на краще. Легран — людина, котра поважає права інших (визволив Юпітера ще до того, як в Америці скасували рабство), для нього люди іншої раси не менш цінні, ніж білошкірої, до якої належить він. Приязність, гостинність — його ознака. Величезний потяг до знань (хоча б захоплення ентомологією, специфічною наукою, що вивчає комах), вражає обізнаність Леграна й у таких науках, як лінгвістика (знає, до речі, кілька мов), історія, географія, непогано знає хімію та інші природознавчі науки. Розуміється на мистецтві. Кмітливість, спостережливість, логічне мислення, вміння аналізувати факти — ось що допомагає Леграну, спираючись на знання, досягти мети. Як будь-яка людина, Легран має й негативні риси характеру: занадто запальний і занадто потайний, трохи фамільярний. В образі Леграна втілено американську мрію — утвердження особистості в житті за рахунок власних сил, енергії і розумових можливостей.

Секрет успіху Леграна

Особисті якості	Знання	Вміння
цілеспрямованість, спостережливість, кмітливість, допитливість, уважність	з хімії, фольклору, англійської          мови, географії, історії	логічно                      мислити, фантазувати, розгадувати криптограми

Цікаві факти

Салівеновий острів. Задля створення ефекту достовірності оповіді Е. По використовує реальні географічні назви. Салівеновий острів (Sullivan's Island) (площа 8,5 кв. км) — острів в Атлантичному океані, штат Південна Кароліна (США), розташований у гирлі гавані Чарльстон. Його названо на честь капітана Флоренса О'Саллівена, який прибув сюди одним із перших і заснував ірландське поселення в Чарльстоні. Форт Моултрі — місце військової служби Е. По з листопада 1827 по грудень 1828 р.

Прототипи золотого жука. У примітках до книги Е. А. По сказано, що автор вигадав свого жука, поєднавши ознаки двох видів жуків, поширених на території США. Яких саме жуків поєднав письменник, як вони називаються?

Опис золотого жука Е. А. По відповідає реальності. Нереальною є тільки його велика вага. Скоріше за все прототипом золотого жука був один з американських видів Plusiotis (Scarabaeidae). Золотистий хрущ із цього роду і справді здається відлитим із чистого золота, хоча важить він не більше за інших жуків. У описаного Е. А. По жука є ще темні плями на надкрилках, відсутні у срібного та золотого виду Plusiotis, тому коментатори зазвичай вважають, що По змішав ознаки двох різних видів.

У Книзі рекордів Гіннесса жуки сімейства Scarabaeidae, які живуть здебільшого у тропіках, визнані найсильнішими тваринами, що існують на світі, у відношенні до своїх розмірів.

Скарабей священний (Scarabaeus Sacer) був у давньому Єгипті предметом культу (у тому, як саме жуки котять кульки гною, вбачали прообраз руху сонця). Існував у Єгипті й культ бога Хепрі — бога вранішнього сонця, який зображувався у вигляді скарабея або людини з головою скарабея.

Фігурки скарабея, виготовлені з дорогоцінного каміння, служили печатками, амулетами, прикрасами. На великих «скарабеях» робились надписи, малюнки, емблеми. Ці фігурки клали у труни й саркофаги померлих, іноді розміщали їх у муміях. Такої уваги жодні інші жуки не привертали.